- покінчити
- —————————————————————————————покінчи́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
покінчити
Смотреть что такое "покінчити" в других словарях:
покінчити — чу/, чи/ш, док. 1) перех. (заст.) і неперех. Завершити, закінчити що небудь; довести до кінця. || Витратити до кінця. 2) перех. (заст.) і неперех. Ліквідувати що небудь, позбутися чого небудь. || Покласти край чомусь, припинити тривання чого… … Український тлумачний словник
покінчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покінчити. || покі/нчено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
покінчення — я, с., рідко. Дія за знач. покінчити 1) … Український тлумачний словник
покінчати — а/ю, а/єш, док., перех. Закінчити багато чого (одне за одним). || Закінчити що небудь у кілька заходів; у різний час (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
закінчувати — закінчити (доводити що н. до кінця, до завершення), кінчати, кінчити, скінчати, скінчити, покінчити, докінчувати, докінчити, завершувати, завершити, довершувати, довершити, вивершувати, вивершити, повершити, порішити; викінчувати, викінчити… … Словник синонімів української мови
убити — I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити … Словник синонімів української мови
порішати — I а/ю, а/єш, недок., поріши/ти, шу/, ши/ш, док., розм. 1) неперех., на чому, з інфін., також із спол. що. Приймати яке небудь рішення, доходити до якогось висновку; вирішувати. 2) тільки док., неперех., з чим. Завершити яку небудь справу. ||… … Український тлумачний словник
кілок — лка/, ч. 1) Груба палиця (іноді – жердина), загострена з одного кінця; паля, гострокіл. •• Вби/ти (заби/ти) оси/ковий кіло/к покінчити з чим небудь, остаточно знешкодити щось. Кілко/м стоя/ти (ста/ти) в го/рлі а) застрявати в горлі (про несмачну… … Український тлумачний словник
поквитатися — а/юся, а/єшся і рідко поквитува/тися, у/юся, у/єшся, док., розм. 1) Повністю взаємно розрахуватися з ким небудь. 2) перен. Зробити щось у відповідь на чиїсь дії, вчинки; помститися за зло, образу і т. ін. || Звести рахунки з ким небудь,… … Український тлумачний словник
пуха — •• Доби/ти пухи/ кому (до пухи/ кого) діал. довести до краю кого небудь, покінчити з кимсь … Український тлумачний словник
